Політична заява

Підготовка до участі в МООН включає в себе написання короткої, але змістовної політичної заяви кожним делегатом з кожного питання. Цим досягається три важливі цілі. По-перше, це дає делегатові можливість більш старанно обдумати свою політику; по-друге, це задовольняє потребу його делегації мати документ, який містить виклад позиції країни стосовно усіх питань конференції, що забезпечить послідовність у політиці різних членів делегації. В ідеалі кожен делегат повинен бути ознайомлений з усіма питаннями, щоб почуватися зручно під час викладення точки зору своєї країни, отримавши відповідне запитання, навіть якщо він не має спеціальної підготовки. Третя важлива функція політичної заяви полягає в тому, що вона служить начерком попереднього проекту резолюції.

Складові політичної заяви

Пояснення і визначення проблеми та її ключових термінів, як вони містяться в порядку денному. Наприклад, важливо визначити такі терміни, як "без'ядерна зона" (БЗ), і те, що буде чи не буде її частиною, вказати межі слова "центральна" у створенні БЗ у Центральній Європі.
Коротке резюме останніх міжнародних подій, пов'язаних з проблемою.
Посилання на основні документи, що стосуються проблеми (їх слід підкреслити).
Загальний виклад позиції країни щодо проблеми.
Конкретні пропозиції щодо вирішення проблеми, які можуть бути використані для першого проекту резолюції.

Зразок політичної заяви

   Делегація: Ботсвана 
   Комытет: Роззброєння 
   Проблема без'ядерних зон (БЗ)

   Ботсвана вважає життєво важливим для мирного співіснування сприяти створенню без'ядерних зон у різних регіонах світу. Ми сподіваємося, що такі зусилля призведуть до тотального знищення ядерної зброї в світі. Як визначено у попередніх резолюціях Генеральної Асамблеї, без'ядерними зонами вважаються будь-які зони, визнані такими Генеральною Асамблеєю, створені будь-якими групами країн у вільному і суверенному волевиявленні на основі договору чи конвенції, які:

а) визначають статус повної відсутності ядерної зброї, що поши­рюватиметься на цю зону;
б) створюють міжнародну систему верифікації і контролю з метоюгарантування дотримання зобов'язань, що випливають з даного статусу.

   Ботсвана вітає нещодавні зусилля членів ООН, спрямовані на створення без'ядерних зон у Африці на основі Договору Пеліндаба 1996 року. Ми також підтримуємо створення таких зон в Азії, на Близькому Сході і в Латинській Америці. Ботсвана сподівається, що всі держави підтримають створення без'ядерних зон у цих регіонах і закликає використовувати атомну енергію тільки в мирних цілях. Однак Ботсвана висловлює своє глибоке невдоволення тим, що під час недавніх спроб створити БЗ деякі країни не прислухалися до волі міжнародного співтовариства. Ми глибоко зацікавлені в тому, щоб ядерні держави робили все можливе для непоширення такої зброї в країнах, які знаходяться в потенційних БЗ.

 

Делегація: Україна

Комітет: ЮНЕСКО

Тема: Зміни в освіті для дітей біженців та молодого покоління в країнах, які потрапили під вплив масової міграції. Шляхи вирішення міжкультурних конфліктів та їх висвітлення в засобах масової інформації.

 

Одним з наслідків численних міждержавних і громадських воєн та міжетнічних конфліктів є вимушене масове переселення людей. Сьогодні у світі налічується близько 50 мільйонів людей, що вимушено переселилися з місць постійного проживання. Всі вони у першу чергу прагнуть знайти мир та безпеку для себе та своїх родин.

Знання мови приймаючої країни є дуже важливим у процесі міграції. Слабке знання мови є головною перешкодою в застосуванні наявних професійних навичок та доступі до публічних послуг та соціальних благ. Біженці потребують доступу до безкоштовних мовних курсів, ввідних курсів в культуру та державний устрій країни. Ми вважаємо, типовими заходами, які впроваджуються в рамках сучасної культурної політики, можуть бути:

- підтримка етнокультурних організацій, створюваних мігрантами;

- відображення етнокультурної неоднорідності суспільства у ЗМІ, шкільних підручниках тощо;

- певні виключення в офіційному дрес-коді;

- виділення державних ділянок під будівництво культових будівель релігійних меншин;

- облаштування державно-церковних відносин з урахуванням релігійного розмаїття тощо.

Величезне значення в процесі інтеграції мають також засоби масової інформації. Оскільки роль медіа у руйнуванні міжнаціональних стереотипів дуже велика, окрема увага повинна приділятися ролі засобів масової інформації у формуванні толерантної суспільної атмосфери. Саме від ЗМІ - відбору ними освітлюваних фактів і способу їх інтерпретації - залежить, чи буде суспільна атмосфера сприятливою для продуктивної взаємодії між місцевим населенням та біженцями.

   Мігранти та корінне населення країни повинні досягти  взаєморозуміння і реалізовувати власні цілі шляхом досягнення узгодженості своїх дій з діями інших людей без застосування будь-яких заходів насильства, примусу і тиску, а лише за допомогою дискусії, переконання і обопільної кореляції поведінкових актів і дій. Нажаль, цього не завжди дотримуються в сучасному суспільстві. Це ще одне явище, що обтяжує взаємини мігрантів і корінного населення — злочинність мігрантів. Звідси випливають негативні аспекти міграції. По-перше - це обмеження прав місцевих мешканців. По-друге, погіршення рівня життя деяких груп місцевого населення. По-третє, можливість міжетнічних конфліктів. Здатність прийняти і суворо дотримуватись місцевих обмежень і заборон — важливий фактор успішної міграції.

В західних країнах розвиваються окремі проекти, які сприятимуть швидкій інтеграції дітей-біженців. Унаслідок вимушеної міграції найбільше страждають діти. Стрес, пов’язаний із позбавленням домівки, відсутністю звичних речей, втратою друзів, родичів, іноді батьків, позбавлення їхньої турботи і любові, негативно впливає на особистість. Діти-біженці відчувають значні зміни до нового рівня життя і суспільного статусу. Особливо діти, розлучені із сім’єю, долають численні потрясіння, які травмують дитячу психіку, можуть різко змінити морально-психологічний стан дитини і нерідко мають руйнівний вплив на її психологічний світ, унаслідок чого такі діти стають вразливими. Окрім того, незнання мови, різниця у соціально-культурних вимогах до поведінки серед однолітків і чужих дорослих людей призводять до відчуття дискомфорту, зниження активності та самооцінки, часто спостерігається підвищення тривожності, агресивності, що викликають зміни ціннісних орієнтацій дитини, виникнення негативного ставлення до інших людей.

Ми пропонуємо:

- розробити законопроекти про внесення змін до законодавчих актів з питань освіти, праці, медичного, соціального, пенсійного забезпечення, надання безоплатної правової допомоги з метою гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами у сфері притулку, захисту біженців та осіб, які потребують додаткового захисту;

- забезпечити функціонування курсів з вивчення мови, історії, культури, державного устрою країни, законодавства з питань праці, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення для біженців та осіб, які потребують додаткового захисту;

Позитивний результат може бути досягнутий лише завдяки загальній, інтегрованій, спільній діяльності в області полікультурної освіти. Це є неодмінною умовою для надання ефективної допомоги, підтримки життєвого самовизначення особистості дитини-біженця у соціальному просторі, їх адаптаційної орієнтації у новому полікультурному середовищі, бо тільки згуртований класний колектив, друзі зможуть забезпечити повноцінний розвиток та навчання таких дітей.

 

 

 

 

 

Делегація: Азербайджан

Комітет: ЮНЕСКО

В останні роки у світі сталися глибокі перетворення. Досягнення науки і техніки змінили ту роль, яку відіграє людина в сучасному світі, і характер суспільних відносин в ньому. Освіта й культура, значення й важливість яких суттєво зросли, стали невід'ємними чинниками справжнього прогресу людини і суспільства. У наші дні, незважаючи на те, що значно зросли можливості діалогу, міжнародне співтовариство переживає серйозні економічні труднощі, зростає нерівність між країнами, численні конфлікти й небезпечні вогнища напруженості загрожують мирові та безпеці. А тому нині необхідно більше, ніж будь-коли, зміцнювати
співробітництво між державами, гарантувати повагу до прав інших і

забезпечувати основні свободи людини й народів та їхнє право на

самовизначення, також важливо вкорінювати у свідомості людей ідею захисту миру, котра, як записано у Статуті ЮНЕСКО, може стверджуватися насамперед через співробітництво в царині освіти, науки і культури.

Охорона національної історико-культурної спадщини – це обов’язок держав, не лише перед своїми громадянами, а й перед світовою спільнотою. Діяльність Азербайджана щодо культурної спадщини охоплює сфери стосовно збереження та відродження матеріальної і нематеріальної культурної спадщини, сприяє поверненню втрачених культурних цінностей країнам їхнього походження. Наша країна надає спеціальний захист культурним цінностям шляхом внесення їх до "Міжнародного реєстру культурних цінностей, охоплених спеціальним захистом", який веде Генеральний директор Організації об'єднаних націй з питань виховання, науки і культури. Основним завданням Азербайджану є вироблення комплексного підходу до збереження культурної й природної спадщини, що має визначне універсальне значення, відповідно до директив, прийнятих Комітетом всесвітньої спадщини та Генеральною асамблеєю. Азербайджан підкреслює, що охорона всесвітньої культурної та природної спадщини полягає у систематизації міжнародного співробітництва в галузі охорони історико-культурних надбань.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

+ 50 = 57